Gandia. MARXUQUERA. 

    Після Атлантичного океану ми повернулися майже до Валенсії та осіли в місті Кулера. На скелі тут було їздити далі – 35 км – до міста Гандія. Там знаходяться два зимових сектора. Перший ми відвідали BOVEDON 

   Погода. Сезон.

   Однозначно зимові скелі. Було тепло до +25 на сонці. Коли страхуєш – майже завжди знаходиться за якимось кущем чи деревом – відпочиваєш та остужаєшся після своєї спроби. Ну а після заходу сонця ( в цьому районі зимою воно починає ховатися о 18:30, а в 19:00 вже темно) температура знижується до +10. 

   Парковка.

   Тут вже складніше. Хто перший приїхав – той зручно встав. Паркуватися доводилося вздовж вузьких вуличок часного сектору. Паркувалися і в чужих воротах, і біля мандаринових полів. GPS  показує що є вище парковка (38°58’22.4″N 0°14’02.4″W), але це не так. В’їзд туди закритий . 

  Від парковки потрібно підніматися по серпантину. Цей відрізок підйому ми назвали “ботанічний сад”. Тут можна зустріти гігантські кактуси ( після побаченого думаю, що я свої тримаю в неволі) та дивовижні дерева. Дорога закінчується деревом з табличкою “не смітити” і далі починається скельна тропа. Вона і приведе вас до скель.

   Скелі.

   Перший масив який ви побачите – Bovedon (38°58’26.1″N 0°13’51.5″W), рухаючись вздовж скель – побачите дві таблички на, відносно, нові масиви: Bovedín та Bovedós. Перший з них вертикальний, інший “лежачий” Поки вони не користуються великою популярністю. 

   А от Bovedon, особливо печера – дуже людні. Бо саме тут зібрані маршрути від 7а до 9а. Так, ви все вірно побачили тут є траса рівня 9а, вона одна, але є. Також тут можна пролізти 8а, 8а+, 8b, 8c, 8c+. Яка трасса більше до вподоби?

   Всі довгі 6а-6b – зрозуміли і лізуться добре. Єдине, що не буду рекомендувати перших два коротких маршрута (1,2 – сектор Bovedon), особливо на розминку. Не повторюйте моїх помилок.

   Звичайно популярні траси, як їх називають “з зірочкою” дуже “зализані”, але лише через те, що вони гарні, кожна на свою категорію. Тут вперше пролізла онсайт 6b – La Bovedonada (44 – сектор Bovedon). Ну і перша закордонна сімка також була в цьому секторі – SN 9 (16 – сектор Bovedon).

    Другий скельний масив, біля міста Гандія, які ми відвідали – Marxuquera 

   Під’їзд по тій самій дорозі, лише трохи раніше взяти правіше. З Парковкою (38°59’08.7″N 0°13’51.4″W) тут краще. Але людніше. Бо підхід коротший. Хоча секторів побільше.

   Скелі видно з дороги. Тому, саме на скелях – досить шумно – весь день чуєш, як їздять автівки. Хоча, здається, це лише мені заважало. 

   Скелі мають два яруси. Другий ярус не такий популярний, бо – треба більше підійматися, і він має більше лежачих маршрутів. Все цікаве знаходиться на першому ярусі.   

 Отож сім секторів: Critic, Hidraulics, Vici, Fundicio, Potent та Final – два сектори в яких ми провели найбільше часу. Довгі розминочні траси 6b (9,10,11 – сектор Potent ) – фантастичні.  

   Зате тут – взагалі поняття не маю як зробити “ключ” – на цій трасі 6b+ (8 – сектор Final). Так, у мене тут був “ключ”, так на трасі  6b+. Тут також є гарні траси для новачків, хоч і лежачі, зате з видимими зачіпками і досить довгі (13-19 – сектор Final) 4-6 категорії складності. 

  Тепер сімки – їх тут багато. Майже всі починаються з печер (перших 3-4 відтяжки). Майже всі мають “зірочки” та рекомендовані для лазіння. 

   Тут досить спекотно. Тіні менше, ніж на  Bovedon, тому добре засмагати.

    Варто додати, що тут, поряд з Кулерою є чудовий скелелазний район для початківців – Alzira – шість секторів від 4 до 6 категорії складності, звісно тут є декілька семірок, але їх небагато.

   Проживання. 

   Ми проживали в курортному місті Кулера. Проживали в апартаментах, які виходили на середземне море. Взимку тут не сезон, тому на довгий період у нас була ще й акційна ціна на ці апартаменти. Забронювали їх через агентство. Тут хочу зауважити, що там ніхто не розуміє англійську мову.

  Саме місто більше ніж Тарифа, де ми проживали біля океану, але не менш цікаве. Тут є річка Хукар, на якій знаходиться пункт прокату каяків. Вони часто тренувалися і випливали у море. Також бачила людей на SUP. В центрі міста є пагорб Моntaña de las Zorras, в перекладі – лисяча гора, висотою 232 м. На ній стоїть фортеця. Ще цікавинкою цього міста є – скельний острів в морі  – La peñeta del moro (39°09’36.4″N 0°13’51.0″W), його приблизні розміри 5х1 м. Цього острівця вистачило лише на те, щоб збудувати тут невеликий маяк, який і був побудований в ХХ столітті.

  В дні відпочинку ми відвідали місто Валенсія, зі своїм безкінечно довгим (8 км) парком, захованим в колишньому руслі річки Турія, яка 14 жовтня 1957 року залила всю провінцію Валенсії, після чого основне русло ріки перенесли. Парк завершується оранжереєю –  L’Umbracle, та музеєм науки та техніки імені принца Філіпе, спеціально розроблений для детей шкільного віку, яким пропонується приводити експонати в дію. Блукали кам’янистими вуличками старого центру, де існує самий вузький будинок в Європі – 107 см.   

   Також відвідали Алікатне. Там знаходиться фортеця Санта-Барбара, яка отримала свою назву в честь Святой Варвари, в той день відбулося захоплення цитаделі. Ліфт з фортеці може перемістити прямо на узбережжі Коста-Бланка. Дивовижний телепорт висотою в 166 метрів – гори Бенакантіль. Спуститися можна безкоштовно, а от підйом буде коштувати 2,7Є. Вхід в фортецю, як і всі виставкові зали – безкоштовний.

   В Аліканте, 5 січня, вдалося потрапити на Парад Трьох Королів. Саме свято – 6 січня – це кульмінація різдвяно-новорічних веселощів в Іспанії, за своєю важливістю він випереджає і Різдво, і сам Новий Рік. Діти отримують подарунки – їх приносять волхви, відомі тут як Три Короля-Чарівника (Каспар, Мельхіор і Бальтазар). Найкращі подарунки – це цукерки, якими щедро обсипає свита з повозок Королів. Спіймати такий льодяник – до вдачі, добробуту і солодкого життя в майбутньому році.

  Побажання.

   Хотілось би додати, якщо будете мандрувати в ці краї – подивіться заздалегідь де знаходяться фортеці, замки та їх руїни. Мені шкода, що ми не залізли не на один пагорб, і шкода, що лише проїжджали мимо Іспанської історії. Наприклад Monastery of Santa María de la Valldigna (перше відео), чи Monasterio de Santa María de la Murta (друге відео). Або руїни Castillo de Borró.  А цей взагалі поряд був – El misterioso Morabito de Gandia  чи цей чудовий пагорб del Molló de la Creu, який, як кажуть, схожий на Маттерхорн.

 

   Ну ось і наше відео про подорож.

   А як ви готуєтесь до поїздок? Наскільки поглиблюютесь в оточуюче середовище, історію та культуру до того, як відправитися у мандри? Поділіться в коментарях.

0 0 голос
Рейтинг статті
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x