Скалолазінння – молодий і динамічний вид спорту, відноситься до групи екстремальних. У скалолазінні існує три основних напрямки:

  • трудність,
  • швидкість,
  • боулдерінг (назва походить від англійського «boulder» (валун), bouldering – лазіння по валунам).

  Є ще лазіння над водою (Deep Water Solo Climbing), лазіння зі своїми точками (traditional climbing – традиційне сходження, скороченно –  trad climbing), лазіння довжиною в дві або більше мотузок ( в спортивному скалолазінні, коли не потрібно ставити свої точки а є вже готові на маршруті шлямбурні крюки, такий маршрут називається – мультипітч (multi-pitch) — скельний маршрут, розбитий на кілька вертикальних відрізків, ділянок — пітчів, кожен пітч зазвичай має свою індивідуальну категорію складності, що позначається відповідно класифікації маршрутів), соло-лазіння і так далі.

  Швидкість. Напевне, це самий динамічний вид. Спробуйте уявити легкоатлетичний забіг на 30 метрів, але по вертикальній стіні зі страховкою. Завдання спортсмена-швидкісника пробігти якомога швидше і при цьому не зірватися. Для тренувань швидкості необхідна спеціальна стіна, але можна і обійтися звичайним тренажером.

  Швидкісне лазіння розділяється на два види:

  • класичний-формат (біг по звичайній стіні і різним зачепам, позначених для бігу),
  • стандартний (біг по спеціально підготовленої уніфікованої стіні і трасі).

  У Києві поки немає стандартної траси. Тренувати можна тільки класичному-форматі.

 

  Наступний вид лазіння – це складне лазіння, або трудність. Лазіння відбувається вгору по вертикальній або нависаючій стіні з використанням страховки. Є два види страхування:

  • лазіння з верхньою страховкою – це коли страхувальні карабіни закріплені на самому верху скалодрома і в них протягнута мотузка, яка прив’язується одним кінцем до того, хто лізе, а другим до того, хто страхує через спеціальне страхувальний пристрій.
  • лазіння з нижньою страховкою – це коли на скаладромі через кожні 1-1.5 метра знаходяться страхувальні відтяжки (стропа з двома карабінами, один з яких закріплений в шлямбур). Мотузка знаходиться на підлозі, один її кінець прив’язаний до того, хто лізе, а інший протянутий через страхувальний пристрій того, хто страхує. Завдання лізти та, по мірі просування вгору по стіні – закріпляти  мотузку в карабіни на вітяжках. Цей вид страхування не для початківців і освоюється трохи пізніше.

 

 

    Боулдерінг. Тут застосовується гімнастичне страхування і спеціальні гімнастичні мати. Цей вид найпопулярніший в Україні. Він більш доступний в плані тренувань, такий же динамічний, як і швидкісне лазіння, ну і на додаток, тусовочний – можна гарно провести час в чудовій компанії. Один боулдерінг можуть лазити багато спортсменів, спілкуючись всі разом підказуючи один одному. А можна лазити і одному, використовуючи тільки гімнастичні мати. На відміну від інших видів скелелазіння, в боулдерінг спортсмен ні від кого не залежить. Хіба що від погоди, якщо це лазіння під відкритим небом. Але, все ж рекомендовано лазити натовпом. Так веселіше і є завжди той, хто зможе підстрахувати.

 

   Про правила і про тренування

  Людина, яка прийшла вперше на скелелазіння, повинна підійти пройти інструктаж з техніки безпеки, незалежно від виду в якому вона буде надалі лазити. Далі – вибір одягу для занять. Підійдуть прості штани або шорти і будь-яка футболка. Головне комфорт. На ноги – звичайні кеди або кросівки, бажано за розміром ноги. Надалі, якщо ви вирішите продовжити заняття, потрібно буде придбати спеціальні скельні туфлі  і страхувальний пристрій для роботи з мотузкою і страхувальну систему. Мішечок для магнезії і саму магнезію  – спеціальний порошок проти пітливості рук. Це мінімальний набір спорядження. 

  Тренування. Рекомендуюю починати  з тренером. Можна навчитися лазити і самому, але дійшовши до якогось рівня ви будете доволі повільно розвиватися. Так сталося в мене. Маючи сильні руки, я мало користалась технікою скелелезіння, що призвело до зупинки в розвитку і я все одно звернулась до тренера. Повірте мені, перевчитися набагато важче, ніж з самого початку навчитися робити правильно. Саме по собі лазіння у людей в крові, згадайте як в дитинстві всі лазили на дерева, і ми інстинктивно розуміємо що робити. Але знання що конкретно робити для розвитку цих навичок приходить тільки з досвідом.

  Тренер може підказати, що робити і помітно прискорити ріст ваших умінь, дати відчути впевненість в своїх діях, вказати на помилки і виправити іх. А якщо ви все таки вирішили спробувати займатися самі, то ось кілька порад:

– Намагайтеся завжди бути якомога ближче до стіни. Розташовуйтеся таким чином, щоб ваш таз був максимально близько до площини скелі/скалодрома.

– Ставте ноги на носок. Носок ноги дає свободу руху в обертанні, підйому та спуску. Не ставте на середину стопи – це обмежує рух.

– П’ятка повинна бути на рівні носка або вище нього – це дасть впевненість в постановці ноги.

– Лазіння має бути за принципом «рука-нога». Уявіть собі сходи і як ви з ними полізе? Ліва рука, права нога. Різнойменні в русі. Надалі зможете освоїти і більш складні однойменні руху.

– Намагайтеся завжди мати три точки опори. Дві руки на стіні і нога, або дві ноги і рука. Це дає стійке положення.

– Намагайтеся не перехрещувати ноги (одна нога над іншою при зсуві убік) – це зменшує стійкість. Надалі, коли освоїте лазіння, ви навчитеся цьому прийому, але для початку цього робити не варто.

  І пам’ятайте, дотримання техніки безпеки перш за все. Розвивайте себе і своє тіло, дайте вихід своїм емоціям і подолавши себе і свої страхи. Скалолазьте.

 

4 1 голос
Рейтинг статті
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x